ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА

Лікувальна фізкультура – це комплекс вправ фізичної культури з метою профілактики, лікування та реабілітації хворих, реабілітації після інсульту, реабілітації після перелому, пацієнтів з обмеженими можливостями, а також людей з групи ризику.

Суть лікувальної фізкультури полягає у організації правильних, з погляду фізіології, рухів, метою яких є відновлення організму, окремих його систем та функцій. Грамотно підібране дозування фізичного навантаження не шкодить тілу, а допомагає йому зміцніти і повернути силу. Який саме тип вправ потрібен певному пацієнту, вирішує лікар. Він враховує захворювання, мету лікування чи профілактики, супутні захворювання. Метод ЛФК також підходить для профілактичних цілей, попередження розвитку захворювань.

Основним засобом ЛФК є фізичні вправи, вони несуть велике значення в житті людини, основою яких є м’язова діяльність. Існує безпосередня залежність між роботою м’язової системи та роботою внутрішніх органів і систем. При активній фізичній діяльності м’язів спостерігається злагоджена робота всіх внутрішніх органів і центральної нервової системи. При захворюваннях погіршується стан організму, знижується опірність до змін зовнішнього середовища, знижується м’язова діяльність, що в подальшому призводить до їх атрофії або гіпотрофії. Тривале обмеження рухів в м’язах призводить до змін в органах і системах організму в цілому.

Показання до лікувальної фізкультури:

• для лікування і профілактики остеохондрозу та інших ревматологічних захворювань;
• для різних порушень постави (кіфоз, лордоз, сколіоз);
• для розробки суглобів в післяопераційний період і після травм;
• для реабілітації в період після хірургічного лікування міжхребцевих гриж;
• профілактика хвороб і збільшення резистентності організму;
• негативні наслідки захворювань серцево-судинної системи;
• скутості рухів у суглобах;
• порушення адаптаційних можливостей дихальної та серцевої систем до фізичних навантажень та інші.

ЛФК не можна виконувати при гострій стадії будь-яких захворювань, загостренні хронічних патологій. Категорично не можна робити вправи, якщо під час їхнього виконання у пацієнта виникає біль.

Лікувальну фізкультуру найчастіше використовують в комплексі з іншими фізіотерапевтичними методами і масажем для посилення ефекту та повноцінного лікування хворого або виведення в стан тривалої ремісії.