Дифтерія – дуже небезпечна хвороба!

Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Від інфекційних хвороб, (або від їх тяжких ускладнень ) можна захиститися за допомогою імунізації.

Імунізація — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає. Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом. У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.

Якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій. Саме так відбулось з такими інфекціями як кір та дифтерія.

Дифтерія – захворювання виникає в результаті дії токсину, який виробляється збудником. Серед нас завжди є люди – носії збудника, які не мають проявів хвороби, але є джерелом цієї бактерії для нас. При відсутності імунітету (антитіл, що повинні нейтралізувати токсин) завжди уражаються життєво важливі органи – серце, наднирники (залози, що виробляють гормони для підтримання кров’яного тиску), нирки, нервова система. Навіть при сучасних можливостях лікування близько 20% хворих помирає. Для вакцинації використовується інактивований токсин збудника дифтерії (так званий анатоксин), при введенні в організм якого не виникає хвороба, а утворюються антитіла, здатні нейтралізувати токсин збудника, якщо він раптом до нас потрапить. Вакцинація дозволяє уникнути тяжких проявів хвороби та ускладнень. Ситуація ускладнюється низьким охопленням населення щепленням від дифтерії. І як наслідок, спалах дифтерії -цілком реальна загроза. Звертайтеся, будь ласка, до свого лікаря терапевта. Він повідомить Вас про наявність безоплатної вакцини і терміни вакцинації.

Кір – хвороба, на яку до початку масової вакцинації, хворіли обов’язково усі у своєму житті, переважно у дитячому віці. Саме у дитячому віці кір має найтяжчий перебіг, з частими ускладненнями – пневмонія, енцефаліт (запалення головного мозку), з високим ризиком смерті (помирає кожен з тисячі хворих). Збудник хвороби, вірус, відносно легко передається від людини до людини, ще до появи характерних клінічних ознак, що також сприяє кращому поширенню серед людей. Ефективні ліки в лікуванні кору відсутні. Для вакцинації використовують спеціальний, вакцинальний, дуже ослаблений вірус кору, що дозволяє сформувати тривалий імунітет, несприйнятливість до хвороби. Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету. Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюються відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 No 551 «Про удосконалення проведення  профілактичних щеплень в Україні».

Наказ МОЗ України від 18.05.2018 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2018 р. під No 659/3211) внесено зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні.

Даним наказом затверджений Календар щеплень, яким встановлюється, зокрема:

Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя:

• щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
• щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу життя дитини;
• у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
• у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
• у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
• у 18 місяців роблять першу планова ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
• у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
• надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.

Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень необхідно звернутися до свого лікаря терапевта.

В наявності анатоксин дифтерійно-правцевий (АДП-М) та вакцина ПРИОРИКС проти вкору, краснухи та паротиту. Вакцинація проводиться на безоплатній основі.