ТЕСТИ НА ВИЯВЛЕННЯ АЛЕРГЕНУ

Проби на алергію розрізняються методом проведення і кількістю використовуваних за раз алергенів. Найпоширенішим тестом є аналіз крові, що дозволяє виявити антитіла до подразників.

Дані такого обстеження менш результативні, ніж інші спроби на алергію, але іноді є єдиним можливим методом діагностики.

Аналіз крові на алерген робиться, коли з тих чи інших причин шкірні тести зробити не представляється можливим.

Проби на алергію поділяються на кілька видів:

СКАРІФІКАЦІОННИЙ ТЕСТ

Скаріфікаціонних тест на алергію є найпоширенішим. На чисту шкіру передпліччя наносяться краплі рідин з різними алергенами, потім над ними одноразовим стерильним інструментів робляться надрізи.

НАШКІРНА ПРОБА

Нашкірних проба – фіксування пов’язок з рідким алергеном на шкірі спини. Аплікаційна проба найчастіше проводиться при дерматитах нез’ясованої етіології. Оцінка результату проводиться через 48-72 години.

ПРИК-ТЕСТ

Прик-тест – одна з найбільш зручних і швидких проб. На шкіру наносяться краплі алергену і потім спеціальною голкою шкіра над краплями проколюється на певну відстань.

ВНУТРІШНЬОШКІРНІ ПРОБИ

Внутрішньошкірні проби на алергію проводяться, якщо прик-тест або скаріфікаціонних тест видали двояко трактуються результати. Алерген спеціальним шприцом вводиться всередину шкіри.

Алерген при шкірних пробах проникає в кров і, якщо є антиген, видає відповідну реакцію – шкіра над можливим подразником червоніє, з’являється пухир і свербіж.

НАЗАЛЬНІ ПРОБИ

Іноді лікар може призначити і провокаційні проби – назальний, кон’юнктивальну або ингаляционную.

Алерген в безпечному розведенні вводиться на слизову оболонку очей, в носові ходи або за допомогою інгалятора в дихальну системи. Поява всієї симптоматики хвороби дозволяє точно виявити вид основного подразника.